НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
- фундаментальні дослідження механізмів старіння ти вивчення чинників, які цей процес сповільнюють або прискорюють;
- клініко-експериментальні дослідження взаємозв’язку процесу старіння та вікової патології, перебігу основних захворювань старечого віку, розробка та вдосконалення методів діагностики, лікування, профілактики, реабілітаційних заходів;
- аналіз демографічної ситуації, умов життя, характеру харчування, трудової діяльності, їх впливу на стан здоров’я та тривалість життя населення України.
Найбільш значимими досягненнями, що вносять вагомий вклад в сучасну геронтологію та геріатрію, є:
- адаптаційно-регуляторна теорія вікового розвитку і концепція етагенезу, принципи генорегуляторної терапії (В.В.Фролькіс та його школа), які стали основою вивчення надійності різних функціональних систем, а також процесів активної протидії старінню, т.н. вітаукта;
- балансова теорія старіння, головною тезою якої є збалансованість між тривалістю життя і репродуктивним потенціалом виду (В.П.Войтенко);
- гіпотеза про формування в старості активних механізмів, які пригнічують функції органів та систем (Г.М.Бутенко);
- мітохондріальна гіпотеза старіння, висунута на основі виявлених при старінні змін в структурно-функціональних властивостях ядерного та мітохондріального генетичних апаратів клітини (О.Я.Літошенко, Т.Г.Мозжухіна);
- концепція розвитку вікової патології на основі накопичення вікових змін в органах та системах організму (Г.М.Бутенко, О.В.Коркушко, С.М.Кузнєцова, І.М.Карабань, В.В.Поворознюк);
- встановлення ролі розвитку ендотеліальної дисфункції та змін в системі оксида азоту при старінні як фактора розвитку вікової патології серцево-судинної системи (В.В.Фролькіс, О.В.Коркушко, В.В.Безруков, О.К.Кульчицький);
- концепція біологічного віку, методологія його визначення та використання в практиці клінічних і епідеміологічних досліджень (А.Я.Мінц, В.П.Войтенко, А.В.Токарь, О.В.Коркушко, О.М.Полюхов);
- вивчення в епідобстеженнях феномену довголіття – співвідношення генетичних та середовищних факторів в формуванні довголіття (Д.Ф.Чеботарьов, М.Б.Маньковський, В.П.Войтенко, В.В.Безруков, Ю.Г.Григоров, С.М.Кузнєцова, В.В.Поворознюк);
- визначення принципів лікування та реабілітації хворих похилого і старечого віку з захворюваннями серцево-судинної, нервової систем, опорно-рухового апарату (Д.Ф.Чеботарьов, О.В.Коркушко, М.Б.Маньковський, С.М.Кузнєцова, І.М.Карабань, В.В.Поворознюк);
- наукове обгрунтування умов здорового способу життя людей похилого віку (норми і асортиментна структура харчування в залежності від віку і стану здоров’я, вимоги до гігієни праці та трудової реабілітації, соціальна адаптація до пенсійного періоду), заходів по підтримці здоров’я людей похилого віку та основних принципів організації медичної та соціально-побутової допомоги (Ю.Г.Григоров, А.Л.Решетюк, Н.Н.Сачук, О.І.Стеженська, Н.В.Вержиковська та ін.);
- розробка методології та створення автоматизованої системи кількісної оцінки рівня здоров’я та залежності від сторонньої допомоги літньої людини, ризику розвитку патології (В.В.Безруков, В.В.Чайковська);
- наукове обгрунтування для створення нового (на 70-ті роки XX століття) напрямку в медицині – геріатрії та структури геріатричної служби практичної охорони здоров’я (впровадження нових організаційних форм і методів лікувально-профілактичної допомоги людям похилого віку (Д.Ф.Чеботарьов, А.В.Токар та ін.);
- наукове обгрунтування та розробка геріатричних та геропротекторних препаратів: Декамевіт, Квадевіт, Рикавіт , Калію глютамінат, Ампевіт, Триметилгліцин, Нейрогерін, а також БАД: Фламікар, Біокосмовіт, Біокальцевіт, Остеїн (В.Г.Западнюк, Л.П.Купраш, І.С.Безверха, Є.П.Подрушняк, В.В.Поворознюк та ін.);
- розробка в співпраці з іншими установами продуктів для лікувально-профілактичного харчування: кисло-молочні продукти Геролакт, Лактогеровіт, Вітапролонгін , сухий молочний продукт Космол, квас Український, концентрат Горобиновий, продукти бджільництва Флора – 4,- 5 (Ю.Г.Григоров, О.В.Коркушко, Є.П.Подрушняк, Л.П.Купраш та ін.)