ЛАБОРАТОРІЯ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ СТАРІННЯ

Керівник – В.П. Войтенко, доктор мед. наук, професор, лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України
(інформація застаріла)

В лабораторії проводяться демографічні дослідження, присвячені вивченню медико-демографічних тенденцій у різних регіонах України, а також країнах Євросоюзу. Аналіз цих тенденцій здійснюється на основі методів математичного моделювання. Проводиться моделювання пов'язаної з віком загальної смертності на основі формули Гомперца та за її параметрами визначення популяційного показнику темпу старіння та розрахунок інтегрального показнику еко-соціальної агресивності довкілля ПЕСАД для населення.

Крім того, проводиться вивчення регіональних відмінності зв'язку смертності людей в різних вікових групах зі ступенем голодування в ранньому періоді онтогенезу (за даними повікової смертності когорт людей, народжених у 1931-1935 роках у різних регіонах України).

Основні результати:

  • розроблена уніфікована методика побудови картосхем для їх тематичного пакетного видання у випусках "Медико-демографічного атласу України"(Випуск 10, Випуск 15);
  • розроблена факторна модель смертності від головних причин, на базі якої ідентифіковані два джерела (фактори) міжрегіональних варіацій і проведено ранжування адміністративних територій;
  • зроблені оцінки сукупного внеску демографічних, економічних, екологічних і соціальних чинників в міжрегіональну дисперсію смертності ("Екологічна криза в Україні", "Інтегративна радіоекологія");
  • проведено об'єднання 27 адміністративних територій в 4-5 макрорегіонів (кластерів) за сукупністю демографічних, економічних, екологічних і соціальних показників;
  • проведено кластеризацію 40 європейських країн за показниками смертності внаслідок хвороб систем кровообігу, злоякісних пухлин та нещасних випадків і виділено 5 груп країн, які відрізняються між собою; проведено порівняльний аналіз смертності населення від головних причин за 2010 рік (окремо для чоловіків та жінок), що проживають в країнах Європи. На базі отриманих результатів видано 14 випуск медико-демографічного атласу України: "Україна в європейському контексті: смертність від головних причин" (Випуск 14);
  • показана інформативність математичного моделювання для аналізу територіальних варіацій смертності; кластеризація є перспективною для застосування теоретичній демографії і в роботі органів охорони здоров'я;
  • в когортах людей, що народилися в 1931-1935 р.р., за допомогою функції Гомперца здійснене моделювання повікової смертності в діапазоні від 30 до 70 років. Не виявлено суттєвих змін темпу старіння осіб, ранній період онтогенезу яких припадав на період 1932-1933 р.р., у порівнянні з особами, внутрішньоутробний розвиток яких проходив до або після голоду. Висловлене припущення, що в когортах, які зазнали впливу голоду протягом внутрішньоутробного розвитку, позитивні ефекти селекції на популяційному рівні й “ослаблення” на індивідуальному рівні були приблизно рівні по величині, але протилежні по напрямку, що могло призвести до нівелювання загального впливу голоду;
  • виявлено, що голодування в ранньому онтогенезі підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань травної та дихальної систем у жінок;
  • проведено розрахунок інтегрального показнику еко-соціальної агресивності довкілля ПЕСАД для населення. Здійснено моделювання пов'язаної з віком загальної смертності на основі формули Гомперца та за її параметрами визначення популяційного показнику темпу старіння; проводиться розрахунок максимальної тривалості життя в регіонах України на основі параметрів моделі Гомперца.

Методики досліджень:

  1. Розрахунок та порівняння інтегрального показнику еко-соціальної агресивності довкілля ПЕСАД для населення, що проживає у містах та сільській місцевості окремо для чоловіків та жінок. Моделювання пов'язаної з віком загальної смертності на основі формули Гомперца та за її параметрами визначити популяційні показники темпу старіння. Розрахунок максимальної тривалості життя в регіоні на основі параметрів моделі Гомперца.
  2. Аналіз парних і парціальних кореляцій, розрахунок формул множинної регресії, реалізація прямої та оберненої задачі факторного аналізу, кластерний аналіз. Оцінка статистичної достовірності результатів дослідження проводиться за допомогою t-критерію Ст'юдента і F-критерію Фішера.

Сторінка лабораторії на новому офіційному сайті інституту геронтології

Попередня версія сторінки

Про сектор біології старіння