ЛАБОРАТОРІЯ ЕПІГЕНЕТИКИ

Керівник – доктор мед. наук О.М. Вайсерман

Лабораторія заснована у 2010 на базі ЛАБОРАТОРІЇ МОЛЕКУЛЯРНОЇ ГЕНЕТИКИ

У лабораторії здійснюється вивчення ролі епігенетичних процесів (змін експресії генів, не пов’язаних зі змінами у структурі ДНК) у визначенні потенціалу життєздатності організму та схильності до широкого спектру захворювань.

У низці досліджень продемонстровано можливість модуляції вікових процесів та тривалості життя Drosophila melanogaster за допомогою інгибіторів деацетилаз гістонів (трихостатину А, бутирату натрія і т.і.), які впливають на експресію генів завдяки модифікації (деацетилюванню) гістонів і змінам внаслідок цього конформації хроматину. Виявлено, що обмеження раціону мух протягом їх розвитку (і навіть протягом преконцепційної стадії комах батьківського покоління) може призводити до подовження тривалості життя D. melanogaster.
Виявлено, що народження людей протягом голоду 1932-33 рр. призвело до підвищення у них схильності до діабету 2 типу.

Розпочато вивчення поліморфізму окремих генів, пов’язаних зі схильністю до залежних від віку нейродегенеративних захворювань, а також порівняння рівня метилювання їх промоторних регіонів в осіб з хворобами Паркінсону та Альцгеймера, а також у людей з контрольної популяції.

Методики досліджень:

У комах, яким на різних етапах онтогенезу у харчову суміш додавали інгибітори деацетилаз гістонів, а також у контрольних комах досліджені параметри, що характеризують життєздатність: тривалість розвитку та летальність на передімагінальних стадіях, стійкість до голодування та теплового шоку, репродуктивна активність самок і тривалість життя.

За допомогою ПЛР визначено рівень експресії асоційованих з тривалістю життя генів дрозофіли (InR, sir2 та hsp70). Також за допомогою ПЛР в режимі реального часу розпочато вивчення поліморфізму та рівень метилювання окремих генів, пов’язаних зі схильністю до вікових нейродегенеративних захворювань.

Контактний телефон:
(44) 
254-1558
Власний сайт лабораторії

Про сектор біології старіння