В одному з мальовничих куточків Києва, на Куренівці, розташувався Інститут геронтології Національної академії медичних наук України. Він був створений у травні 1958 року як Інститут геронтології та експериментальної патології АМН СРСР. Організація такого інституту саме в Києві була історично зумовлена тим, що Україна відігравала і відіграє особливу роль у розвитку світової геронтології. Саме в Україні працював І.І.Мечников. В 1938 році О.О.Богомолець як Президент Академії наук України скликав у Києві одну з перших конференцій в світі, присвячену проблемам старіння та довголіття.

 


Фундатором і першим директором інституту був учень О.О.Богомольця, відомий патофізіолог М.М.Горєв. З 1961 року інститутом керував Д.Ф.Чеботарьов, клініцист широкого профілю; в 1988 році інститут очолив В.В.Безруков, вихованець інституту, фахівець у галузях фізіології старіння і соціальної геронтології.

Наукова діяльність інституту традиційно має три основних напрямки:

  • біологія старінняфундаментальні дослідження механізмів старіння та вивчення чинників, які цей процес сповільнюють або прискорюють,
  • клінічна геронтологія та геріатрія клініко-експериментальні дослідження взаємозв’язку процесу старіння та вікової патології, перебігу основних захворювань в похилому віці, розробка та вдосконалення методів діагностики, лікування, профілактики, реабілітаційних заходів,
  • соціальна геронтологія та герогігієна аналіз демографічної ситуації, умов життя, характеру харчування, трудової діяльності, їх впливу на стан здоров’я та тривалість життя населення України.

Ці напрямки досліджень розробляються в Інституті впродовж всього його існування, і в кожному з них є
значні наукові здобутки