Архів надходжень до картотеки за 03.03.2012 р.

1.    Бизунков А.Б. Возрастная тугоухость: бороться против старости или жить с ней? / А.Б. Бизунков // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2011. – № 9 – 10 (48 – 49). – С. 49 – 54. www.kiai.com.ua.
2.    Голоденко О.Н. Психосоциальная реабилитация больных с депрессией позднего возраста / О.Н. Голоденко, Т.Л. Ряполова // Журн. психиатрии и мед. психологии. – 2011. – № 2 (27). – С. 74 – 81. Ключевые слова: депрессии позднего возраста, биопсихосоциальная модель, семейная терапия, религиозная копинг-стратегия, домашний отпуск, лечебно-трудовые мастерские, старшая возрастная группа – 45-59 лет и пожилые – 60-74 года. Резюме: В огляді літератури описуються методи психосоціальної реабілітації, які пропонуються не тільки сучасними дослідниками. але й ученими минулих століть. Отримана інформація свідчить про необхідність впровадження системного, комплексного підходу до реабілітації хворих із депресіями літнього віку, що більш ефективно поверне їх до повноцінного життя, у  відмінності від ізольованого медикаментозного лікування.
3.    Дьяконова Т.В. Эффективность капсулы хрусталика в качестве аутодренажа при операции комбинированной факоэмульсификации катаракты с имплантацией гибкой интраокулярной линзы и сунустрабекулэктомией / Т.В. Дьяконова // Загальна патологія та патологіч. фізіологія. – 2011. – Т. 6. – № 1. – С. 159 – 162. Ключевые слова: глаукома, катаракта, комбинированная факоэмульсификация, аутоимплантант капсулы хрусталика. Резюме: Проведён анализ историй болезни 65 пациентов (возраст от 52 до 87 лет), оперированных по поводу некомпенсированной и субкомпенсированной глаукомы в сочетании с катарактой. Предложенная методика комбинированной факоэмульсификации катаракты с имплантацией гибкой интраокулярной линзы и сунустрабекулэктомией с микродренированием передней камеры аутоимплантантом капсулы хрусталика является высокоэффективным и безопасным способом лечения открытоугольной и закрытоугольной глауком в сочетании с удалением катаракты и имплантацией ИОЛ. Этап антиглаукоматозной терапии может выполнятся и непроникающим методом, при наличии в клиниках необходимого лазерного оборудования переднего отрезка. Методика позволяет стабилизировать зрительные функции путём нормализации ВГД, улучшить остроту зрения, избежать повторных оперативных вмешательств. Применение капсульного дренажа даёт компенсацию гидродинамических показателей и стабилизацию зрительных функций за весь период наблюдения (свыше 3 лет).
4.    Загоєння ран при старінні шкіри у трансгенних мишей лінії FVB CG під впливом ІGF-1 / М.С. Шкумат, П.П. Клименко, Ю.І. Леонов, Д.В. Шитіков, І.М. Пішель, Г.М. Бутенко: ХІ-та щоріч. наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Рани, ранова інфекція, пластика та електрозварювання живих тканин» (Київ, 1-2 грудня 2011 року) // Клініч. хірургія. – 2011. – № 11. – С. 60. – ISSN 0023-2130.
5.   Застосування памідронової кислоти в лікуванні постменопаузального остеопорозу. Частина 1 / В.В. Поворознюк, Т.В. Орлик, М.А. Бистрицька, Н.І. Дзерович // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. – 2011. – № 1. – С. 8 – 11. – ISSN 1992-4488.
6.    Застосування памідронової кислоти в лікуванні постменопаузального остеопорозу. Частина 2 / В.В. Поворознюк, Т.В. Орлик, М.А. Бистрицька, Н.І. Дзерович // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. – 2011. – № 2. – С. 8 – 12. – ISSN 1992-4488.
7.    Застосування памідронової кислоти в лікуванні постменопаузального остеопорозу. Частина 3 / В.В. Поворознюк, Т.В. Орлик, М.А. Бистрицька, Н.І. Дзерович // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. – 2011. – № 3. – С. 10 – 15. – ISSN 1992-4488. Резюме: Показано, що в/в введення препарату Паміред за запропонованою схемою (один курс на квартал) знижує вираженість вертебрального больового синдрому (біль на момент дослідження, максимальний рівень болю), покращує якість життя пацієнтів уже через 3 міс. терапії. Паміред через рік підвищує мінеральну щільність кісткової тканини поперекового відділу хребта на 6,5%, однак у групі, яка приймала низьку сумарну дозу препарату, результати недостовірні. Висока доза підвищує МЩК на рівні стегнової кістки до 9 місяця лікування. Препарат показаний при лікуванні хв-х з інволюційним остеопорозом.
8.    Особливості перебігу гострого варикотромбофлебіту у пацієнтів похилого та старечого віку та їх вплив на вибір тактики хірургічного лікування і обсяг оперативного втручання / М.І. Тутченко, І.В. Клюзко, В.І. Смовженко, В.Г. Меркотан // Клініч. хірургія. – 2011. – № 10. – С. 36 – 38. – ISSN 0023-2130. Ключові слова: гострий варикотромбофлебіт, похилий та старечий вік. Резюме: Проведене обстеження 244 хв-х похилого й старечого віку (від 60 до 89 р.) з гострим варикотромбофлебітом (ГВТФ), з них оперовані 240. Вивчені особливості перебігу ГВТФ, що впливали на вибір тактики і визначали показання до виконання хірургічного втручання.
9.    Педаченко Ю.Є. Клініко-морфологічні особливості стенозувальних процесів поперекового відділу хребтового каналу у хворих різних вікових груп / Ю.Є. Педаченко, О.П. Красиленко // Вісн. Сумськ. ДУ. Серія « Медицина». – 2011. – № 2. – С. 66 – 76. – ISSN 1817-9215. Ключові слова: хребтовий канал, поперековий відділ, стеноз, радикулопатія, синдром радикулогенної клаудикації, синдром каудогенної клаудикації, синдром мієлогенної клаудикації. Резюме: У різних вікових групах (ВГ), оперованих з приводу стенозу хребтового каналу у поперековому відділі (ВГ-1 (молодий вік – 15-29 р.) – 29 осіб; ВГ-2 (зрілий вік – 30-44 р.) – 197 осіб; ВГ-3 (середній вік – 45-59 р.) – 250 осіб; ВГ-4 (похилий вік – 60-74 р.) – 89 осіб; ВГ-5 (старечий вік – 75 р. і старший) – 5 осіб; усього 570 хв-х) встановлено особливості структурних змін хребта, які визначають неоднаковий клінічний перебіг захворювання. Показано, що з віком зростає частота полірадикулярної та радикуломієлоішемічної симптоматики на тлі вікового збільшення частоти комбінованих (центральних і латеральних), а також полісегментарних стенозів хребтового каналу.
10.    Телятников О.В. Вплив аторвастатину на ендотеліальну функцію судин у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця / О.В. Телятников // Загальна патологія та патологіч. фізіологія. – 2011. – Т. 6. – № 1. – С. 124 – 127. Ключові слова: статини, ендотеліальна функція, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, похилий вік. Резюме: Обследовано 84 больных с ИБС: стенокардия напряжения ІІ-ІІІ ФК на фоне гипертонической болезни, атерогенной дислипопротеинемии и сердечной недостаточности, которые принимали аторвастатин в суточных дозах 10 и 20 мг на фоне базисной терапии, что привело к улучшению эндотелиальной функции сосудов только при применении 20 мг аторвастатина, в сравнении с группой без применения гиполипидемических средств.