Захист дисертації ОСЬМАКА Євгенія Дмитровича

ОСЬМАК Євгеній Дмитрович.
Розумова працездатність при гіпоксичному впливі у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи: підходи до корекції: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. мед. н.: 14.03.03 – нормальна фізіологія / Є.Д. Осьмак. – К., 2014. – 24 с.

Робота виконана у відділі клінічної фізіології та патології внутрішніх органів ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (м. Київ).

Науковий керівник – д. мед. н., акад. НАМН України, чл.-кор. НАН України та Російської АМН КОРКУШКО Олег Васильович, зав. відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».

Офіційні опоненти:
д. мед. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України БЕРЕЗОВСЬКИЙ Вадим Якимович, зав. відділу клінічної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України;
д. мед. н., проф. МАЙДІКОВ Юрій Леонідович, професор кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ.

Захист дисертації відбудеться 22 травня 2014 року о 13:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 в ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 67).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 67).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. При старінні розвиваються морфо-функціональні зміни організму, які ведуть до розвитку артеріальної гіпоксемії, тканинної гіпоксії та зниження стійкості до неї (Коркушко О.В. с соавт., 2005; Асанов Э.О. с соавт., 2012; Miller M.R., 2010; Dyer С., 2012). В залежності від надійності механізмів саморегуляції, старіння може проходити за двома варіантами – фізіологічним або прискореним (Фролькис В.В., 1998; Чеботарьов Д.Ф. зі співавт., 2000; Коркушко О.В. с соавт., 2010). При прискореному старінні поглиблюються гіпоксичні зрушення, знижується стійкість організму до гіпоксії, розвивається виражене обмеження пристосувальних можливостей організму (Фролькис В.В., 1998; Чеботарьов Д.Ф. зі співавт., 2000; Коркушко О.В. с соавт., 2010).
В умовах недостатнього кисневого забезпечення організму, яке має місце у людей похилого і старечого віку, найбільше страждає головний мозок (Маньковский Н.Б. с соавт., 1976; Минц А.Я. с соавт., 1985; Deberte S. et al., 2010). Це може призводити до пригнічення ментальних функцій у літніх людей, а також викликати розвиток цереброваскулярних захворювань або ускладнювати їх перебіг (Бачинська Н.О. зі співавт., 2007; Bano D., 2007). Найбільш чітко вікові зміни ЦНС виявляються при різних стресових навантаженнях (Bedi М. et al., 2000).
Збільшення захворюваності цереброваскулярною патологією у людей похилого віку, при якій розвивається гіпоксія головного мозку і порушуються ментальні функції, обґрунтовує необхідність вивчення функціонування головного мозку в умовах нестачі кисню (О2) (Кузнецова C.M. с соавт., 2007; Катаева Н.Г. с соавт., 2010; Kitagawa К. et al., 2009). Тому важливим є з’ясування особливостей розумової діяльності та церебральної гемодинаміки у людей похилого віку з фізіологічним (ФСДС) та прискореним старінням дихальної системи (ПСДС) в умовах гіпоксії.
Одним з перспективних шляхів підвищення функціональних можливостей, поліпшення кисневого забезпечення організму в цілому і головного мозку зокрема, зменшення гіпоксичних зрушень є інтервальні нормобаричні гіпоксичні тренування (ІНГТ) (Колчинская А.З. с соавт., 2003; Serebrovskaya T.V. et al., 2008; Березовський В.Я. зі співавт., 2012). Однак, відкритим залишається питання про вплив ІНГТ на розумову і психомоторну працездатність, церебральну гемодинаміку у людей похилого віку з ФСДС та ПСДС.
Таким чином, вивчення особливостей розумової діяльності та церебральної гемодинаміки при стресовому гіпоксичиому навантаженні, а також розробка ефективних методів корекції їх порушень у людей похилого віку з ФСДС та ПСДС мають важливе практичне значення і визначають необхідність проведення та актуальність даної дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи і науковими програмами. Матеріали дисертації є частиною комплексних досліджені., які проводилися у відділі клінічної фізіології та патології внутрішніх органів ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» в 2010-2012 рр. «Розробка методів підвищення функціональних можливостей системи зовнішнього дихання у людей з прискореним старінням» (№ держреєстрації 0110U002603), «Розробка методів підвищення розумової працездатності у людей похилого віку за допомогою гіпоксичних тренувань» (№ держреєстрації 01134U002113). Автор є виконавцем зазначених досліджень.
Мета дослідження: з’ясувати особливості розумової працездатності при гіпоксичному впливі і розробити підходи до корекції її порушень за допомогою інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи.
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості розумової та психомоторної працездатності при гіпоксії у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи.
2. З’ясувати особливості реакції мозкового кровообігу при гіпоксії у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи.
3. Вивчити особливості реакції симпатоадреналової системи при гіпоксії у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи.
4. Вивчити особливості реакції серцево-судинної системи при гіпоксії у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи.
5. З’ясувати залежність між вираженістю артеріальної гіпоксемії і станом розумової і психомоторної працездатності при гіпоксії у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи.
6. З’ясувати залежність між симпатоадреналовою і серцево-судинною системами та розумовою і психомоторною працездатністю при гіпоксії у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи.
7. Розробити методику підвищення розумової, психомоторної працездатності і мозкового кровообігу у людей похилого віку з фізіологічним та прискореним старінням дихальної системи за допомогою інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань.
Об’єкт дослідження: розумова працездатність у людей похилого віку з ФСДС та ПСДС.
Предмет дослідження: вплив темпу старіння та гіпоксії на розумову працездатність у людей похилого віку з ФСДС та ПСДС.
Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні. Для виявлення особливостей розумової працездатності при гіпоксії та корекції її порушень у літніх людей з ФСДС та ПСДС використовувалися: спірографія; гіпоксична проба з вдиханням 12% суміші О2; вивчення розумової та психомоторної працездатності; реоенцефалографія (РЕГ); ультразвукове дуплексне сканування екстра- та інтракраніальних судин каротидного і вертебро-базилярного басейнів (ВББ); аналіз варіабельності ритму серця (ВРС); визначення катехоламінів в крові; визначення сатурації (SрO2); визначення частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ); проведення ІНГТ; статистичний аналіз.
Наукова новизна роботи отриманих результатів. У дисертаційній роботі представлені дані про стан розумової працездатності при гіпоксії у людей похилого віку з ФСДС та ПСДС. Вперше встановлено особливості розумової працездатності при гіпоксичному впливі у людей похилого віку з ПСДС, які характеризуються зниженням у них стійкості розумової працездатності до гіпоксії. Вперше доведено, що зниження розумової працездатності при гіпоксії у людей похилого віку обумовлено вираженістю артеріальної гіпоксемії.
Встановлена значущість прискореного старіння дихальної системи та артеріальної гіпоксемії в зниженні стійкості розумової працездатності до гіпоксії у людей похилого віку з ПСДС.
Вперше показано, що компенсаційні реакції для покращення розумової працездатності при гіпоксичному впливі у людей похилого віку з ПСДС складаються з активації симпатоадреналової системи (САС), підвищення кровопостачання головного мозку, посилення функціонування серцево-судинної системи (ССС). Однак, цих реакцій недостатньо для повної корекції порушень розумової діяльності при гіпоксичному впливі у людей похилого віку з ПСДС.
Практичне значення отриманих результатів. Показано, що для визначення функціональних резервів розумової працездатності у літніх людей з ФСДС та ПСДС доцільно досліджувати розумову працездатність в умовах гіпоксичного впливу. Обґрунтовано необхідність вивчення церебральної гемодинаміки, а також ССС та САС для з’ясування механізмів компенсації розумової працездатності при стресовому гіпоксичному впливі у літніх людей з ФСДС та ПСДС. Розроблено методику корекції порушень розумової працездатності у літніх людей з ФСДС та ПСДС за допомогою ІНГТ. Вперше показано, що застосування ІНГТ істотно підвищує розумову працездатність та її стійкість до стресового впливу гіпоксії у людей похилого віку з ФСДС та ПСДС.
Впровадження результатів. Отримані дані впроваджено в науковий та навчальний процеси кафедри терапії і геріатрії НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ), в науковий процес відділення пульмонології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», в клінічну практику загальнотерапевтичного відділення ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (м. Київ), Слобідську амбулаторію загальної практики – сімейної медицини, відділення реконструктивно-відновлювальної  хірургії  Київської  міської клінічної № 11, терапевтичні відділення № 1 та № 2 Київської міської клінічної лікарні № 2, комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району м. Києва», комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва», що підтверджено актами впровадження.
За матеріалами дисертації отримано 2 патенти України на корисну модель: № 84265 «Спосіб оцінки стійкості розумової працездатності людини до гіпоксії» та № 87679 «Спосіб оцінки функціонального віку розумових функцій людини».
Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно обґрунтована актуальність і необхідність проведення досліджень, проведено патентний пошук та аналіз наукової літератури. Сформульована мета і завдання дослідження. Проведено відбір обстежуваних і їх обстеження.
Спільні дослідження проведені з зав. гормональної лабораторії ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренко НАМН України» Кузьмінською Л.А. (фрагмент по катехоламінам), лікарем відділу судинних захворювань головного мозку ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (зав. відділом чл.-кор. НАМН України С.М. Кузнецова) к. мед. н. Ф.В. Юрченко (фрагмент по дуплексному скануванню судин головного мозку). Самостійно сформована комп’ютерна база даних, проведені аналіз і статистична обробка отриманих результатів. Підготовлено наукові публікації. Написані всі розділи дисертації, узагальнено результати досліджень, сформульовані висновки та практичні рекомендації. Автором не використовувалися ідеї та розробки співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації були представлені на науково-практичній конференції «Щорічні терапевтичні читання: нові технології та міждисциплінарні питання у загально терапевтичній практиці» (Харків, 14-15 квітня 2011 p.); науково-практичній конференції «Щорічні терапевтичні читання: оптимізація профілактики, діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб» (Харків, 19-20 квітня 2012 p.); IV міжнародній конференції «Вікові аспекти неврології» (м. Судак, 18-20 квітня 2012 p.); міжнародній науково-практичній конференції «Ускоренное старение: механизмы, диагностика, профилактика» (Київ, 4-5 жовтня 2012 p.); X Anniversary Ukrainian-Polish-Belorussian Conference «Physiology and Pathology of Respiration: Advances in basic research and clinical applications», (Kiev, 10-13 October 2013); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Щорічні терапевтичні читання: лікувально-діагностичні технології сучасної терапії», присвяченій пам’яті академіка Л.Т. Малої (Харків, 25-26 квітня 2013 р.); на засіданнях Наукової Ради сектора клінічної геронтології та геріатрії ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, з них 6 статей опубліковано у наукових фахових виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз (1 стаття одноосібна), 6 тез та 1 матеріал національних та міжнародних конференцій, отримано 2 патенти України на корисну модель.
Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 167 сторінках. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу «Матеріал і методи обстеження», трьох розділів власних спостережень, узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (112 кирилицею і 114 латиницею). Робота ілюстрована 18 рисунками, містить 19 таблиць.